"Я взагалі стараюся людям пояснити, щоб вони не йшли сюди в суд і не тратили тут своє життя і здоров'я" - одкровення судьи Якименко Л.Г. во время судебного заседания 19.01.2012 г.


Я выставляю эту речь  не с целью насолить судье Якименко Л.Г., потому что это бесполезное в нашей насквозь коррумпированной стране занятие. Ведь  дело не в личности судьи, а в ее мировоззрении. Дело даже не в том, что на нее много раз жаловались, форумы кипят от возмущения, но на этих же форумах пишут, что она редкая взяточница, но у нее связи и что она непотопляема и что она часто бывает напідпитку, чему я очень даже верю. Одкровеннями  эту речь я назвала пафосно только потому, что судья Якименко Л.Г олицетворяет сейчас судебную систему Украины и ее устами говорит время, в котором мы живем.  И как потом оказалось, эта судья - это детский лепет на лужайке по сравнению с судебным исполнителем на джипе, который одним махом и решил все дело после того как  аппеляция признала строительство самовольным, которое подлежит снесению за счет відповідача. Судебный исполнитель с внешностью вышибалы просто явился к истцу, запугал его и заставил подписать отказ от исполнительного листа... . 
Короче, рубрика "Нарочно не придумаешь".

І.С. ... ось вам 7 та 20. Щодо дитячого майданчика, то я хочу пояснити суду, що в 2010 році він був руконструйований і на те є купа свідків. Коли в цей будинок заселилися, то там був і спортивний майданчик, і дитячий, як то передбачено генеральний планом.
Суддя. В засіданні оголошується технічна перерва. Присядьте...Ви знаєте, я кілька справ таких розглядала... Люди це вирішували настільки мирно...Те, що сьогодні строяться будинки, я вам скажу слєдующе...Я взагалі живу в районі, де у мене все під вікнами...У вашого позивача взагалі вікна не на ту сторону, це я вам на всякий случай кажу. Він нічого не чує, а у мене все під вікнами і я взагалі нічого не чую...
І.С.. Але позивач - людина похилого віку, він не сидить в квартирі, він хоче прогулятися двором, подихати свіжим повітрям...
Суддя.(кричить). Та попросіть М-дова, хай поставить вам нормальні лавочки! Хай зробить вам вам нормальну плиточку викласть у якості моральної компенсації!!! Хай огородить вам те місце, поставить нормальні бордюри, смітники зробіть!!! І всі питання вирішуються!
І.С.. Пані суддя, ми і без відповідача їх вирішували...
Суддя.(кричить). От послухайте мене, будь ласка!!! Якого віку той позивач? В мене ось нещодавно судилися дві сторони і сторона ушла. Через наслєдство... Ну помер один із братів...Я сижу і кажу: через 4 квадрата ви судитеся. Вони кажуть: які такі 4 квадрати? А я кажу: ви свої 4 квадрати вже получили!. Наследніки.... Бо їм всьо равно! Ваш позивач, вибачте будь ласка, скільки там йому осталося? І скоро йому тишина буде! От я вам хочу сказать, за що судяться! Бо то багатоквартіині будинки! Судяться - там собачка ходить на балкон пісяє, звісно сусіди недовольні, і звідси все діло... А що зробиш? Собачку усипить я не маю права. Заставити не ходити собачку на балкон я, як суддя, тоже нє імєю права. Це все недоліки...В мене от тоже... Одна собачка пропала... померла у сусідів зверху, сьогодні зранку в 6 утра нова вже собачка, бо люди привикли так...Не нравиться мені, що я повинна робити? Я повинна свою квартиру продать і купити собі в приватному секторі, там де тишина вокруг, де взагалі нікого нема. Понімаєте? Це недоліки багатоквартирних будинків. І от того скажу вам слєдующе... Шоб ви розуміли...Не буде М-дова, завтра буде Сідоров, не буде Сідорова - Петров завтра з другої сторони прийде. Форма власності міняється!!! Правовідносини розширяються!!! Ви ж подивіться...Я розумію, що ми з вами позивачі, ми розуміємо, що раніше при радянському союзі такого не було... Не було форм власності, не було підприємств, не було цих кіосків, не було тих магазинів. Ви свою жизнь, понімаєте, превращаєте в настоящий ад і боретесь з вітряною мельницею, яка всьо равно буде крутитися незалежно не від мене, ні від вас. Понімаєте шо? Зараз засторюється повність Б-кий ринок, я вам сєкрєт розказую. Зносять Б-кий ринок і повністю це Д. шоссе, далі, під вікнами  в мене взагалі от так, даже не так як цей будинок, весь базар! І там буде транспортна розв'язка. Да, прийшов до мене... Я приїхала від мами в неділю вечором, приходе помічник якогось депутата міської ради. І він мені розказує... От слухайте! А я його питаю: докуда базар? Я він мені: а туди, аж до того магазину. Тобто, якщо це вже внесено в план міста, якщо винесено відповідне рішення і обговорено не сесії! То яка разниця: дам я свою згоду, чи не дам я свою згоду? Я тоже могу превратіть свою жизнь в настоящий ад і ходити по врачах і по судах, по всих. Но я хочу вам сказати: справа не в М-дові! Не буде він, так буде інший. Буде другий, третій, двадцять п'ятий! Та домовтесь з ним, як от людина домовилася! Бордюрчики зробили красиві біля дому! Цвітники зробили! Тротуарну плітку хай положе! Та візьміть і скажіть йому: постав нам лавочки красиві! Хай труби проложе, якщо десь там рве! Що хочете... Хай фонарі там поставе, щоб освєщеніє було нормальне! Та хай охраннік буде в під'їзді, то вже буде легше! Понімаєте, ці питання вирішуються абсолютно по другому! Інше я вам хочу сказати...Щоб ви розуміли.. Це я так, на всякий случай...Помніте, АТБ, ви бачили, построїло магазин? У дворі дома? Там дійсно... Дома, дома, дома йдуть, викупили дом у частному секторі і построїли АТБ. Людина каже: це настоящий ад. А у мене 20 справ. Я ще його не бачила ні разу. Я считаю, шо районний суд, адмінсуд... Вгадайте, що він получає? Одне рішення з одними  формуліровками: відмова в позові. А це вже тягнеться 3 года. А в мене зараз рішення, я його не хотіла слухати, ну звичайно апеляція в нас зараз одміняє всі рішення, які б я про усунення недоліків не давала. Як у вас...  І вони нам радять: слухайте і відмовляйте, якщо ви считаєте, що ви не можете розглядати той позов. Слухайте і відмовляйте! Стаття 119, 121 ЦПК - вона практично не діє, но ми людям таким чином даєматів...Я сижу і кажу: через 4 квадрата ви судитеся. Вони кажуть: які такі 4 квадрати? А я кажу: ви свої 4 квадрати вже получили!. Наследніки.... Бо їм всьо равно! Ваш позивач, вибачте будь ласка, скільки там йому осталося? І скоро йому тишина буде! От я вам хочу сказать, за що судяться! Бо то багатоквартіині будинки! Судяться - там собачка ходить на балкон пісяє, звісно сусіди недовольні, і звідси все діло... А що зробиш? Собачку усипить я не маю права. Заставити не ходити собачку на балкон я, як суддя, тоже нє імєю права. Це все недоліки...В мене от тоже... Одна собачка пропала... померла у сусідів зверху, сьогодні зранку в 6 утра нова вже собачка, бо люди привикли так...Не нравиться мені, що я повинна робити? Я повинна свою квартиру продать і купити собі в приватному секторі, там де тишина вокруг, де взагалі нікого нема. Понімаєте? Це недоліки багатоквартирних будинків. І от того скажу вам слєдующе... Шоб ви розуміли...Не буде М-дова, завтра буде Сідоров, не буде Сідорова - Петров завтра з другої сторони прийде. Форма власності міняється!!! Правовідносини розширяються!!! Ви ж подивіться...Я розумію, що ми з вами позивачі, ми розуміємо, що раніше при радянському союзі такого не було... Не було форм власності, не було підприємств, не було цих кіосків, не було тих магазинів. Ви свою жизнь, понімаєте, превращаєте в настоящий ад і боретесь з вітряною мельницею, яка всьо равно буде крутитися незалежно не від мене, ні від вас. Понімаєте шо? Зараз засторюється повність Б-кий ринок, я вам сєкрєт розказую. Зносять Б-кий ринок і повністю це Д. шоссе, далі, під вікнами  в мене взагалі от так, даже не так як цей будинок, весь базар! І там буде транспортна розв'язка. Да, прийшов до мене... Я приїхала від мами в неділю вечором, приходе помічник якогось депутата міської ради. І він мені розказує... От слухайте! А я його питаю: докуда базар? Я він мені: а туди, аж до того магазину. Тобто, якщо це вже внесено в план міста, якщо винесено відповідне рішення і обговорено не сесії! То яка разниця: дам я свою згоду, чи не дам я свою згоду? Я тоже могу превратіть свою жизнь в настоящий ад і ходити по врачах і по судах, по всих. Но я хочу вам сказати: справа не в М-дові! Не буде він, так буде інший. Буде другий, третій, двадцять п'ятий! Та домовтесь з ним, як от людина домовилася! Бордюрчики зробили красиві біля дому! Цвітники зробили! Тротуарну плітку хай положе! Та візьміть і скажіть йому: постав нам лавочки красиві! Хай труби проложе, якщо десь там рве! Що хочете... Хай фонарі там поставе, щоб освєщеніє було нормальне! Та хай охраннік буде в під'їзді, то вже буде легше! Понімаєте, ці питання вирішуються абсолютно по другому! Інше я вам хочу сказати...Щоб ви розуміли.. Це я так, на всякий случай...Помніте, АТБ, ви бачили, постоїло магазин? У дворі дома? Там дійсно... Дома, дома, дома йдуть, викупили дом у частному секторі і построїли АТБ. Людина каже: це настоящий ад. А у мене 20 справ. Я ще його не бачила ні разу. Я считаю, шо районний суд, адмінсуд... Вгадайте, що він получає? Одне рішення з одними  формуліровками: відмова в позові. А це вже тягнеться 3 года. А в мене зараз рішення, я його не хотіла слухати, ну звичайно апеляція в нас зараз одміняє всі рішення, які б я про усунення недоліків не давала. Як у вас...  І вони нам радять: слухайте і відмовляйте, якщо ви считаєте, що ви не можете розглядати той позов. Слухайте і відмовляйте! Стаття 119, 121 ЦПК - вона практично не діє, но ми людям таким чином даєм, щоб вони хоча б якісь докази надавали. Бо ви вважаєте, що в нього нема документів, нема підстав, а я даю 121 статтю і повертаю позов, щоб ви не тратили своє время в судах. А Апеляція считає: хай ходять... Вони хотять судиться? Право на суд не порушене? Хай ходять та судяться. Ну що й з того, що вони тратять на це свою жизнь і нєрвнічають? Без разниці! Я взагалі стараюся людям пояснити, щоб вони не йшли сюди в суд. От ви на сьогоднішній момент ставите питання: самовільне будівництво. Як самовільне будівництво, будь ласка, може бути, якщо є дозвіл? І дозвіл не скасований?
І.С.. Але в дозволі не той номер будинку...Тобто на наш будинок дозволу нема...
Суддя (кричить). Ви мене чуєте? Предметом розгляду то не є! Предметом розгляду може бути знесення. Ви мене чуєте? Не є предметом розгляду дозвіл! Ну ви мене чуєте, що в мене не є предметом розгляду дозвіл!!!
І.С.. А якщо нема дозволу, тоді самочинне...
Суддя (кричить). Та підписав міський голова! Яке самочинне? Номер присвоєний! Яке самочинне? Та почитайте, елки-палки! Ну почитайте!
І.С.. Але ж йому видано дозвіл на будівництво біля іншого будинку? А він незаконно будує біля нашого будинку...
Суддя (кричить). Я вже не можу... Ви чуєте тільки себе...Я вам кажу одне, а ви чуєте тільки себе!

І.С.. Пані суддя...
Суддя. Я хочу, щоб ви понімали одну суть... Що на сьогоднішній момент, на сьогоднішній момент... Обставини складаються трошки по-другому, аніж ви собі уявляєте. Розумієте? Обставини складаються трошки по-другому... Аніж ви собі уявляєте це...Я оголосила технічну перерву для того, щоб вам дать понять. Може питання якось вирішуватися, так це питання вирішується елементарно!  При тому, що ми хочемо в городі, що не хочемо в нас ніхто не питає! В нас питать ніхто не буде! І що нам подобається і що не подобається - в нас тоже питать ніхто не буде! Можуть спитать лише одне, коли ми будемо десь в лісі жить і все. Вчора обгогорювалорсь питання, що за те, щоб яму на кладбищі вирили - 4000 гривень виложи. От скажіть, будь ласка, Бог дав життя і землю дав... А якщо люди кажуть: ну нема 4000 гривень! Хочеш - як  хочеш... Кажуть, є братська могила на міському кладовищі, ідіть туди... Життя таке!!! Це я вам до цього веду мову!
І.С.. Так що, ви мені емігрувати пропонуєте ? Мені емігрувати?....
Суддя Емігрувати? Ні...Якщо ви почитаєте Карнегі, то якщо не вмієш... тобто понімаєш, що ти не можеш ніяк управляти ситуацією - змирися... Якщо ви понімаєте, що ви ніяк не можете на сьогодняшній момент керувати ситуацією в странє...
І.С.. Але українському народові 300 років кажуть: змиріться...І бачите, до чого це довело? Це все через те, що 300 років вони змирялися...Ось що я вам хочу  сказати...
Суддя. Тобто, ви хочете сказати, що ви 300 років змирялися і ви особосто... Мені вас жаль... Вашого здоров'я... Якщо ви будете ходити по судах, то ваше здоров'я погіршиться...
І.С.. Ми просто намагаємося захистити в судах свої права, але в Україні права людини - то щось ефемерне.
Суддя (розпачливо). Я зрозуміла вашу позицію...Ви живете в другому ізмєрєнії...
І.С.. Може й так...
Суддя. Я зрозуміла... (Пауза). Продовжуємо засідання по даній справі. Питання які ще є?

Немає коментарів:

Дописати коментар