В Україні є три види, скажімо – знавців, що володіють спеціальними знаннями і можуть допомогти учасникам судового розгляду: експерт, спеціаліст та фахівець.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про адвокатуру" та статті 48 Кримінально-процесуального кодексу України, адвокат, захисник і особа, яка самостійно захищає свої інтереси, мають право отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань.
З експертами зрозуміло: маються на увазі судові експерти, які провадять повне дослідження і надають обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на підставі закону України «Про судову експертизу», а на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дають роз'яснення щодо даного ним висновку. Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності
Щодо спеціалістів, то, наприклад ст. 128-1. КПКУ передбачає у необхідних випадках для участі у проведенні слідчої дії залучення спеціаліста, який не заінтересований в результатах справи. Слідчий пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, з'ясовує його стосунки з обвинуваченим і потерпілим та роз'яснює спеціалістові його права і обов'язки. Згідно ст. 270-1 спеціаліст може бути викликаний в судове засідання. В цивільному судочинстві спеціаліст згадується, але має він, якщо можна так висловитися, вузьке значення. Згідно ст. 54 ЦПКУ спеціалістом визнається особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Тобто мова йде про технарів (зверніть увагу: спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів. Тобто коло спеціалістів тут обмежено, и п. 2 ст. 54 ЦПКУ це лише підкреслює).
Але нас цікавлять саме фахівці з питань, що потребують спеціальних знань. Такі фахівці допомагають адвокатам, захисникам і особам, які самостійно захищають свої інтереси, які обороняються. І висновки фахівців вони отримують не для того, щоб почитати та покласти в теку, а для того, щоб ознайомити з ним суддю. В уривку з статті судді апеляційного суду Київської області Сліпченко О. І. про це говориться таким чином: «такий документ все ж може бути приєднаним до справи і оцінюватись судом як висновок фахівця. Такий висновок суд може оцінювати як письмовий доказ у спорі між сторонами на підставі всебічної його перевірки та оцінки з можливістю допиту такого спеціаліста в якості свідка».
Тобто незважаючи на те, що висновок фахівця нібито не є процесуальним документом, він має всі підстави стати письмовим доказом після всебічної його перевірки та оцінки з можливістю допиту такого спеціаліста в якості свідка. На підставі висновку фахівця суддя може призначити судову експертизу, і судовому експерту доведеться або кваліфіковано спростовувати думку фахівця або погоджуватися з його міркуваннями. Та не завжди призначається судова експертиза. Як відзначає Дмитро Александров з адвокатської фірми "Александров & Опольський" висновок фахівця-бухгалтера базується на законодавчих аргументах, і суд може їх врахувати в своєму рішенні, навіть не призначаючи судово-бухгалтерської експертизи. Інакше кажучи, суддя і сам тямить у законодавстві, він вміє читати закони та їх трактувати. Податкове законодавство та бухгалтерський облік – це теж зведення нормативних правил, і судді треба тільки відкрити законодавчу базу та пересвідчитися в логічності або нелогічності висновків фахівця.
До того ж, судова експертиза - не панацея. Судові експерти нашпиговані штампами, і суддя, побачивши різнобічні думки, однаково схилиться до тої, яка ближче всього до істини. Та не обійтися без поправки на корупцію в нашій країні. Якщо сам суддя заангажований, то є апеляція, касація, спеціалізований і навіть Європейський суд. Якщо висновок фахівця долучений до матеріалів справи, відмахнутися від нього неможливо. А що робити, якщо суддя відмовився долучати висновок фахівця до матеріалів справи? Додавати до апеляційної скарги, звичайно.
Врешті-решт кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами (ст. 55 Конституції України). Фахівець відрізняється від спеціаліста тим, що він вважається заздалегідь заангажованим, адже він найнятий чиєюсь стороною й може дати необ'єктивний висновок. І тут важливо чітко сформулювати питання, яке ви хочете, щоб фахівець роз’яснив. Помилкова думка, що фахівцеві треба лише надиктувати свої вимоги і він напише те, що потрібно для суду і це спрацює. На жаль, таких «фахівців» у нас у країні достатньо. Але суддя - не дурень. Він одразу визначить: заангажований фахівець чи ні, а некваліфікований висновок лише зміцнить його в думці, що сторона намагалася взяти на свою сторону якогось пройдисвіта, для якого аби тільки гроші капали.
Тому звертатися до фахівця треба в трьох випадках:
1. Ви знаєте або почуваєте, що правда на вашій стороні. Але щоб довести вашу правду вам потрібна допомога фахівця, який кваліфіковано обґрунтує вашу позицію.
2. Ви не знаєте, чи правда на вашій стороні. Ви не знаєте, як себе поводити далі, чи є сенс уплутуватися в судову справу, витрачати свій час, нерви й гроші. У цьому випадку фахівець допоможе вам визначитися в подальших діях.
3. Ви відчуваєте, що правда не на вашій стороні. Але ... а раптом? Раптом фахівець знайде якийсь не всім відомий нюанс у податковому й бухгалтерському законодавстві й ви побачите світло наприкінці тунелю? У всякому разі, навіть, якщо це буде і не так, вам легше буде упокоритися зі своєю неправотою. Та то таке… Не наполягаю…
Цікава думка в Лазарєвої Л.В., доцента кафедри карно-процесуального права Владимирського юридичного інституту ФСИН Росії, доцента, кандидата юридичних наук. Вона вважає, що «выводы специалиста, как нам представляется, могут быть положительные и отрицательные, но только категорические. Поскольку по законам логики суждение может быть либо истинным, либо ложным, то выводы не могут быть вероятными. К тому же вероятные заключения не могут использоваться в доказывании по делу и не имеют доказательственного значения». Цілком погоджуюся. Справа в тому, що консультанти з бухгалтерського та податкового обліку досить часто дуже обережні у своїх висновках. А найобережніши за них – аудитори. Аби ухилитися від відповідальності вони уникають прямої відповіді й лавірують . Буває так: запитуєш одне, а тобі - цитата із закону або три варіанти як поводитися, якщо ти обережний або сміливий. Все це - не для фахівця, який узявся писати висновок для суду. Висновок з розмитими судженнями нікому не потрібний і не має цінності ні для кого. Фахівець мусить бути якомога категоричнішим, і мати свою точку зору по кожному пункту питання, яке він розглядає. Інакше нема чого братися за цю справу. Саме тому кваліфікація фахівця має бути вище середнього рівня.
Немає коментарів:
Дописати коментар