районний суд міста
м. , вул.
суддя
№ справи:
від …
який проживає за адресою:
49080 м. ,
вул.
позивач
Пояснення та міркування до справи
у порядку 27 ЦПКУ України
до Цивільного позову
про усунення перешкод в користуванні дворової та прибудинкової територіями та знесення самочинного будівництва
у порядку 27 ЦПКУ України
до Цивільного позову
про усунення перешкод в користуванні дворової та прибудинкової територіями та знесення самочинного будівництва
Щодо несподіваності початку будівельних робіт. Встановлення дата паркану, який огороджує будівництво, на прибудинковій території буд. № стало суцільною несподіванкою для позивача та співвласників цього будинку. Незрозуміло, коли, яким чином та ким провадилися землевпорядні роботи, заміри пожежників, санітарних та інших організацій, які на місті мають впевнитися у дотриманні санітарних та пожежних норм. Ані позивач, ані співвласники буд. № ніколи не бачили ніяких організацій або спеціалістів, яки б про щось розпитували мешканців відносно майбутнього будівництва. Також не провадились ніякі громадські слухання щодо проекту містобудівної документації як то було передбачено Законом України «Про планування і забудову територій» (чинним на той момент) та не забезпечена участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів згідно зі ст.5 Закону України «Про основи містобудування» від 6 листопада 1992 року N 2780-XII. 12.03.2011р.
Правда, в середній школі № … відбулися так звані «додаткові слухання» щодо будівництва об’єкту торгівлі у дворі будинку № …. Але ці начебто «слухання» відбулися з численними порушеннями діючого законодавства, а тому є незаконними, а правові наслідки (протокол) є нікчемними з наступних причин.
Діючим законодавством не передбачено проведення будь яких «додаткових слухань». Згідно Законів України «Про планування і забудову територій», «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та інших передбачено врахування громадських і приватних інтересів саме під час планування і забудови території, а не вже збудованих з порушенням законів та нормативних актів України об’єктів «минулою датою», як це має місце з побудованим об’єктом торгівлі у дворі будинку №..
Законом України від 16.09.2008 № 509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо сприяння будівництву» встановлені процедури щодо скликання, проведення громадських слухань і врахування громадських інтересів саме за
результатами слухань. Жодному з цих вищевказаних питань проведений ... захід під назвою «додаткові слухання» не відповідає. По-перше, підставою проведення цього заходу всупереч норм закону і Статуту м. … стало не розпорядження міського голови м. …, а незрозумілий лист управління внутрішньої політики … міськради від … вих. № … з рекомендацією забудовнику … провести «додаткові слухання», який був оприлюднений на заході. По-друге, самі організатори заходу називали його не слуханнями, а «додатковим інформуванням». По-третє, як повідомив ведучій заходу, додаткове обговорення викликане начебто технічною помилкою ГоловАПУ, яке невірно вказало в рішенні адресу забудови. Але, з одного боку, про це мав би доповісти громаді безпосередньо представник ГоловАПУ, а з іншого боку, як в такому випадку відбудеться реєстрація прав на нерухоме майно: за двома адресами? В-четвертих, як видно з протоколу т. зв. «додаткових слухань» на них були присутніми всього 19 осіб, з яких лише двоє мешкають у буд. №…. Незрозуміло, яким чином на ці «слухання» потрапили інші 14 осіб, наприклад, з вулиці … , яка не має жодного відношення до прибудинкової території буд. № …. Можна лише здогадуватися, що вони туди потрапили за особистою домовленістю з відповідачем.
Щодо індивідуалізації земельної ділянки. Дозвіл на будівництво від … за яким Відповідач розпочав будівництво, дозволяє будувати споруду торгівлі у районі буд. № …, який знаходиться на значній відстані від буд. № …. У наявності порушення вимог законодавства щодо індивідуалізації об’єктів земельної власності. Згідно ст. 79 ЗКУ, ст.1 Закону України “Про оцінку земель ” земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Технічні вказівки щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних та юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах, затверджені Держкомземом від 18.05.1998 р. містять визначення поняття формування земельної ділянки об'єкта земельної власності як встановлення технічних і економічних характеристик, правового статусу, опис та індивідуалізація об'єкта земельної власності, внаслідок чого вона отримує характеристики, які дають змогу виділити її серед інших земельних ділянок. Формування земельної ділянки як об'єкта земельної власності завершується присвоєнням їм кадастрового номера. Тобто, земельна ділянка повинна мати особливі характеристики, які дають змогу виділити її серед інших земельних ділянок. Втім, неможливо виділити земельну ділянку, яка має характеристику «по вул. …, а насправді розташована на іншому боці вулиці - на прибудинковій території буд. № …. З цього витікає, що земельна ділянка, яка виділена міськрадою для будівництва споруди підприємства торгівлі не має певного місця розташування і її неможливо виділити серед інших земельних ділянок. Тобто вона не є індивідуалізованим об’єктом земельної власності. Через те, вважати не індивідуалізований об’єкт земельної власності т.зв. «технічною помилкою», щонайменше безглуздо. Якщо об’єкт не є індивідуалізованим, то він просто не відповідає вимогам законодавства. До того ж лист-відповідь міськради № не має жодних ознак документу: вихідного номеру, дати, штампу чи печатки. Можна навіть припустити, що Відповідач самостійно виготовив цей документ. До того ж, що у заяві Відповідач просив виділити земельну ділянку саме біля буд. № …. По закону міськрада мусила була відмовити у цій заяві у зв’язку з незаконністю знаходження споруди підприємства торгівлі на прибудинковій території багатоквартирного будинку. Та щоб обійти мешканців цього будинку, налаштованих проти знаходження торговельної споруди, кимось свідомо було виправлено номер будинку з № … на № …. При цьому Відповідач аж ніяк не здивувався такому виправленню, що пояснюється його УСНИМ спілкуванням з органами влади з приводу того, як обійти мешканців буд. № …, щоб вони ніяким чином не були інформовані про те, що на їх прибудинковій території будуватиметься торговельна споруда.
Щодо права власності позивача на прибудинкову територію будинку, де він мешкає. Відповідно до ст. 120 ЗКУ: «При переході права власності на будівлю або споруду до громадян …до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда. Згідно зі ст. 89 ЗКУ земельні ділянки співвласників жилого будинку перебувають у спільній сумісній власності. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Тобто співвласники буд. № … користуються своєю прибудинковою територією за законом. У відповідності до ст. 42 ЗКУ порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004, Справа № 1-2/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього».
З цього Рішення витікає, що співвласники багатоквартирного будинку без будь-яких додаткових дій є власниками будинку як цілісного майнового комплексу з усіма допоміжними приміщеннями. І так як і право власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього, так і за логікою Рішення Конституційного Суду право користування прибудинковою територією, яка належить співвласникам за законом, не потребує здійснення додаткових дій.
Законодавством передбачено лише один шлях передачі земельної ділянки багатоквартирного будинку у власність. Згідно ст. 42 ЗКУ у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об’єднанню власників.
Інших випадків надання цих земельних ділянок у власність або користування будь-яким особам земельним законодавством не передбачено.
Щодо ВРЖЕП як «землекористувача», то ВРЖЕП є виробничим ремонтним житлово-експлуатаційним підприємством. Згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 529 ВРЖЕП – це суб’єкт господарювання, який надає послуги і укладає з власниками (наймачами) квартир у житловому будинку договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. ВРЖЕП не є землекористувачем і не може їм бути, як двірник не має жодного права на територію, яку від прибирає. Тариф за послуги ВРЖЕП включає накладні витрати, до яких належать загальновиробничі та адміністративні витрати. У відповідності до п.12 ст. 31 Порядку № 529 податки і збори (обов'язкові платежі) є складовою частиною адміністративних витрат, тож насправді ВРЖЕП лише збирає гроші з власників квартир
житлового будинку і потім сплачує з них земельний податок. Себто справжніми платниками податку на землю є співвласники багатоквартирного будинку № …, а ВРЖЕП виступає при цьому лише у якості надавача послуг, який вкладає у тариф суму податку, а потім сплачує його у відповідні органи.
Тож не збагнути, якими вимогами земельного законодавства визначено, що ВРЖЕП має право оформлювати право користування землею, якою на той час ... років користувалися співвласники багатоквартирного приватизованого будинку № ….
Щодо утримання прибудинкової території та благоустрій. Ст. 13 Закону України «Про благоустрій» чітко відносить прибудинкові території до об’єктів благоустрою. Тобто позивач та cпіввласники багатоквартирного буд. № … мають не лише права, а і певні обов’язки щодо участі у загальних витратах, пов’язаних з утриманням прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. За Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованим в Мін’юсті України 25.08.2005 року за № 927/11207 (далі – Правила № 76) утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. (у матеріалах справи є Лист КЖЕП , що інформує про кількість приватизованих квартир у багатоквартирному будинку № …; Лист КЖЕП …, що інформує про кількість особових рахунків у багатоквартирному будинку № … по вул. …, а також План прибудинкової території багатоквартирного будинку № …, що окреслює межі території, яка обслуговується КЖЕП).
Позивач та співвласники багатоквартирного будинку № … утримують свою прибудинкову територію належним чином: у ...році реконструйовано дитячий та спортивний майданчики, майже кожної весни висаджуються нові дерева. Ст. 1 Закону України «Про благоустрій» роз’яснює, що благоустрій – це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. За статтею 21 цього закону елементами благоустрою можуть бути лише малі архітектурні форми.
Звідси витікає, що прибудинкова територія багатоквартирного будинку як елемент благоустрою призначена для раціонального використання і на ній мусять бути створені сприятливі умови для життєдіяльності та відпочинку. Законом допускається знаходження на об’єктах благоустрою лише малих архітектурних форм, а не стаціонарних торговельних закладів з розширеним асортиментом, які погіршують мікроклімат, підвищують рівень шуму, забруднюють довкілля, заважають раціонально використовувати та належним чином утримувати прибудинкову територію. До того ж, як свідчить лист КП «Управління контролю за благоустроєм міста» … міської ради від (у матеріалах справи) ними не надавався дозвіл на проведення робіт з будівництва торговельного об’єкта на дворовій території будинку по вул. …. Натомість Постановою КМУ від 21 травня 2009 р. N 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» передбачено обов’язкове отримання дозволу на розміщення на території об’єктів благоустрою будівельних споруд торговельного призначення від відповідного підрозділу міської ради.
Між іншим спроби влізти на територію, яка не призначена для ведення торговельної діяльності, на жаль не є поодинокими в нашій багатостраждальній країні. Прецеденти вже були. Так, Алуштинський міський суд (Постанова від 04 грудня 2009 року, справа 2-А-159/09/0101 ) розглянув у відкритому судовому засіданні подібну справу. Там також у дворі позивача було відсутнє об’єднання співвласників багатоквартирного будинку і тому відсутня яка-небудь можливість оформлення права власності або права користування (оренда) на земельні ділянки під господарськими спорудами, закріпленими за кожною квартирою їх будинку і поряд з ними. Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд задовольнив позов, і висновок суду базувався лише на тому, що прибудинкова територія призначена лише для обслуговування багатоквартирного будинку і ні для чого іншого.
На підставі вищенаведеного та керуючись законодавством України, зазначеному в ЦКУ та Конституцією – як Основним Законом України,
Прошу Шановний суд,
1. Врахувати надані пояснення та доповнення при вирішенні справи та приєднати до матеріалів справи.
2. Задовольнити мої позовні вимоги у повному обсязі.
Немає коментарів:
Дописати коментар