АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ про визнання незаконним та скасування рішення … міської ради від … р. щодо виділення земельної ділянки для будівництва споруди підприємства торгівлі


районний суд м.
Позивач:
Відповідач: міська рада
Адреса:


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання незаконним та скасування рішення …  міської ради  від … р. щодо виділення земельної ділянки для будівництва споруди підприємства торгівлі

на дворовій та прибудинковій території буд. ..  .. було встановлено паркан з метою будівництва торговельного об'єкту розміром 10х15 кв.м заввишки 5 метрів без будь-яких пояснень мешканцям будинку особами, які встановили паркан, з приводу своїх дій. Спроби з’ясувати підрядника будівництва ні до чого не призвели. На прохання показати належним чином оформлені документи будівельниками було надано Дозвіл на виконання будівельних робіт від .. в районі буд. .. по вул. . Намагання мешканців буд. № звернути увагу влади на беззаконня були марними. Цілковите мовчання та затягування з відповіддю зберігали всі органи влади, які за родом своєї діяльності мусили реагувати на неодноразові звернення мешканців буд №   з даного приводу. Звернення були направлені до  Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, безпосередньо до … міської ради та все марно. Отримані абсолютно незрозумілі мешканцям відповіді, щиро кажучи «відписки» і питання залишилося відкритим.
 Рішення про виділення будь-яких земельних ділянок для будівництва споруди  торгівлі на дворовій  та прибудинковій території буд. № у засобах масової інформації не друкувалися і позивачу не є доступними. Згодом за допомогою представників мас-медіа ледве вдалося встановити, що будівництво ведеться згідно рішення ..  міської ради  від …щодо виділення земельної ділянки для будівництва споруди підприємства торгівлі. Це рішення не є для городян загальнодоступним, на сайті міської ради воно відсутнє і невідомо де і коли оприлюднювалося.
Вважаю рішення …  протиправним та вимагаю його скасування. Ствердження про незаконність забудови базується на незаконності відведення земельної ділянки під будівництво споруди підприємства торгівлі  з порушенням  законодавства України.

Обґрунтування протиправності рішення …
     
… відповідач видав рішення про виділення земельної ділянки під будівництво торговельного об’єкту «по вул. у районі буд. ». Втім торговельний об’єкт будується за адресою вул. … № … (!), через те, що  земельна ділянка,  відведена під будівництво має кадастровий номер …, який відповідає прибудинковій та дворовій території буд. № .. по вул. ….  Тобто всі висновки, експертизи та узгодження відповідних організацій (СЕС, пожежна інспекція та інші)  вводили в оману службових осіб, які вважали, що торговельний об’єкт буде розташовано у районі буд. № .., де  дійсно є вільна ділянка.
Згідно ст. 123 Земельного Кодексу України надання   земельних   ділянок  державної  або  комунальної власності у користування здійснюється на підставі  рішень  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених  органів  приймається на підставі проектів  землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
      зміни цільового призначення земельних ділянок  відповідно  до закону;
      надання у   користування  земельних  ділянок,  межі  яких  не встановлені в натурі (на місцевості).
      В рішенні …  графічні матеріали, на яких зазначене місце розташування та розмір земельної ділянки, виділеної під торговельну споруду, не відповідають відомостям державного земельного кадастру. До того ж адреса буд. № .. по вул. … не відповідає дійсній земельній ділянці, на якій ведеться будівництво.
      Через те, що земельна ділянка за кадастровим номером не  співпадає з наміром відповідача розташувати торговельний об’єкт саме за адресою вул. в районі буд. № …  рішення № … не може бути законним.

         Згідно зі ст. 89 Земельного Кодексу України земельна ділянка, яка виділена під будівництво 
споруди підприємства торгівлі, належить  співвласникам жилого будинку № … по вул. … на правах 
спільної сумісної власності. Володіння,   користування   та   розпорядження земельною ділянкою 
спільної сумісної власності здійснюються мешканцями буд. №  по вул. ... за законом.  Лише
 співвласники земельної ділянки,  яка перебуває  у  їх спільній сумісній власності, мають право 
на її поділ або на виділення з неї окремої частки.  
         Ч. 3 ст. 42 Земельного Кодексу України  встановлює, що  порядок   використання   земельних 
  ділянок,   на   яких  розташовані багатоквартирні жилі будинки,  а також належні до  них будівлі,  
 споруди   та   прибудинкові   території,   визначається саме співвласниками.  
         За ст. 50 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» у   разі   
надання,  передачі,  вилучення  (викупу), відчуження земельних ділянок  складаються   проекти 
землеустрою   щодо відведення   земельних   ділянок.  Ст. 56 Закону України «Про землеустрій» 
вимагає аби у складі технічної   документації   із   землеустрою   щодо   складання документів,  
що  посвідчують  право користування  земельною  ділянкою, при поділі зокрема знаходилися: 
         е) перелік   обмежень  прав  на  земельну  ділянку  і  наявні земельні сервітути; 
         є) нотаріально  посвідчена  згода  на  поділ  земельної   ділянки  користувачів  земельної ділянки  (у  разі  знаходження  земельної   ділянки   в   користуванні).
         Через те, що співвласники багатоквартирного будинку № …, які за законом визначають порядок   використання   земельних   ділянок,   на   яких  розташовані багатоквартирні жилі будинки,  а також належні до  них будівлі,   споруди   та   прибудинкові   території,  не давали згоди (тим більш нотаріально посвідченої) на виділення земельної ділянки з їх дворової та прибудинкової території, то проект землеустрою без такої нотаріально посвідченої згоди  не може бути визнаним законною підставою для прийняття рішення № ….
 
Згідно з ч. 2 ст. 42 Земельного Кодексу України у  разі  приватизації громадянами багатоквартирного жилого  будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у  власність або надаватись у користування об'єднанню власників.  Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 роз’яснив, що при приватизації громадянами багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним прибудинковою територією згідно з пунктом 5 статті 10 Закону України від 19 червня 1992 р. N 2482-XII  "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в порядку та на умовах, передбачених частиною 3 ст. 42 ЗКУ. Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення відповідач визначив подальшу долю земельної ділянки, тобто – розпорядився нею, не отримавши при цьому згоду мешканців будинку № …, а отже  порушив їх право розпорядження та користування земельною ділянкою, на якій будується торговельний об’єкт.
         
 
         Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної
діяльності повинні, зокрема,  бути забезпечені:
      - урахування  законних  інтересів  та  вимог власників або користувачів земельних ділянок  та  будівель,  що  оточують  місце будівництва;
      - інформування через засоби  масової  інформації  громадян  про плани  перспективного  розвитку  територій  і  населених  пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів;
      - участь  громадян, об'єднань  громадян  в  обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів  і  внесення відповідних  пропозицій  до  державних  органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
       - захист  прав  громадян  та  громадських організацій згідно із законодавством.
      Натомість рішення № … прийняте відповідачем без додержання вимог законодавства щодо урахування  законних  інтересів  та  вимог користувачів земельних ділянок  та  будівель,  що  оточують  місце будівництва. Мешканці буд. № жодним чином не були ні залучені до обговорення проекту будівництва споруди підприємства торгівлі, ні проінформовані про те, що відповідач вирішив  надати земельну ділянку на їх дворовій території під спорудження  торговельного об’єкту. 
         Громадські слухання при винесенні будь-якого рішення державною владою — це дієвий 
інструмент демократичного суспільства.  Закон України «Про планування і забудову територій» 
від 20 квітня 2000 року N 1699-III  в розд. IV-1 «Порядок врахування громадських і приватних 
інтересів при плануванні і забудові територій» обумовлює, що  проекти забудови територій та  
  містобудівне обґрунтування        розміщення       об'єктів містобудування мають бути предметом 
громадського обговорення. Дата проведення  громадських  слухань  визначається відповідним 
органом місцевого самоврядування у строк не менше  одного і не більше трьох місяців з дня 
оприлюднення повідомлення про  громадське  обговорення  проекту  містобудівного 
обґрунтування розміщення об'єкта містобудування. Місце та  час  проведення  громадських 
 слухань  визначаються залежно від виду документації,  що виноситься  на  обговорення,  з 
урахуванням  можливості  забезпечення  присутності  всіх імовірних учасників. У громадських
 слуханнях мають бути присутніми зокрема повнолітні фізичні особи,  які проживають на території, 
 щодо якої  розробляється  документація,  або  на  суміжній  з  нею території. Всі ці вимоги 
законодавства були порушені відповідачем, який громадські слухання не провадив (або провадив 
щодо розміщення торговельного об’єкту за адресою буд.  по вул. ), а рішенні №  прийняв 
лише на основі сумнівного протоколу від 29.01.06 р. зборів мешканців з питання будівництва 
магазину на місці кіоску по вул. .. в районі буд. , який не можна визнати таким, що враховує  
законні  інтереси  та  вимоги    користувачів земельних ділянок  та  будівель,  на якій ведеться  
 будівництво.
По-перше, мешканці буд. № жодним чином не були проінформовані щодо зборів з питання проведення будівництва на їх дворовій території.
По-друге, з протоколу вбачається, що  збори провадились з питання будівництва магазина за адресою вул. . Тобто учасники цих зборів були введені в оману і вважали, що торговельний об’єкт буде споруджено біля буд. .
По-третє, у списку «за магазин»  (навіть за адресою буд. ), навпроти прізвищ мешканців цифрами приписана незрозуміла кількість осіб. Так гр. яка начебто складала протокол, і яка проживає за адресою вул. приписала собі 5 осіб. При цьому не вбачається, хто уповноважив . та інших мешканців представляти їх інтереси на цих зборах.
По-четверте, свідомо не враховано підписи проти будівництва магазину (підкреслюю навіть за адресою буд. № …) судячи з того, що мешканців буд. № …, які вимушені захищати свої інтереси в судовому порядку значно більше (підписи мешканців буд. № проти знаходження на їх дворовій території торговельного об’єкту додається).
По-п’яте, не вбачається хто уповноважив гр. . вести протокол. З незрозумілих причин протокол підписів завірений печаткою КЖЕП, а сам протокол – печаткою приватного науково-проектного підприємства .   Згідно ч.2 ст. 207 Цивільного Кодексу України   печаткою скріплюються лише правочини, який вчиняються юридичними особами і тільки після   підписання їх особами, уповноваженими  на  це  її  установчими документами,  довіреністю, законом   або   іншими   актами   цивільного   законодавства.
      Таким чином  протокол  від . зборів мешканців з питання будівництва магазину на місці кіоску по вул. ,  складено з порушенням процедури, встановленої Положенням  про загальні збори громадян за місцем проживання  в Україні, затверджених  Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року N 3748-XII, свідчить про те, що на ньому обговорювалася ймовірне будівництво торговельного об’єкту біля буд. № … і через це він не може бути визнаний таким, що враховує інтереси  та  вимоги власників або користувачів земельної ділянки  співвласників багатоквартирного будинку № … при плануванні та забудові території, до якої належить земельна ділянка на якій в дійсності провадиться будівництво торговельного об’єкту.
ям органів виконавчої  влади  або
 
       Відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише  на  підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  передбачені Конституцією і законами України,  та керуються у своїй  діяльності Конституцією   і  законами  України,  актами  Президента  України, Кабінету Міністрів України.  Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до вимог ч.10 ст.59 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні», з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування.  Відповідно до ч.2  ст. 19 КАС України адміністративні  справи  з  приводу  оскарження  правових актів індивідуальної дії вирішуються за  вибором  позивача  адміністративним  судом за місцем  проживання  цієї  особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Оскільки стороною по справі є міська рада, то за вибором позивача справа має розглядатися у районному суді, як адміністративному суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 14, 41 Конституції України, частинами 2, 3 ст. 42, статтями  89,123 Земельного кодексу, ст. 50, 56 Закону України «Про землеустрій», п. 5 ст.  10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», розд. IV-1 Закон України «Про планування і забудову територій», ст. 24, ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 6, 18. ч.2  ст. 19, 49, 104 – 106, 117-118, 158-170 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П Р О Ш У:

Визнати незаконним та скасувати рішення №...  …  міської ради  від … р. щодо виділення земельної ділянки для будівництва споруди підприємства торгівлі

Додатки:
1.    Копія рішення № …міської ради
2.    Копія плану земельної ділянки розташування будинків № … та № …
3.    Копія протоколу  від зборів мешканців з питання будівництва магазину на місці кіоску по вул. в районі буд. 19 – 4  стор.
4.    Копія списку мешканців буд. № … проти будівництва торговельного об’єкту – 5 стор.
5.    Фотографія торговельної споруди – 1 шт
6.    Квитанції про сплату державного мита та ІТЗ.
7.    Копія адміністративного позову з додатками для відповідача


„____” ___________2010 р.                              _____________...

Немає коментарів:

Дописати коментар